6lib.ru - Электронная Библиотека
Название книги: Пригоди. Подорожі. Фантастика - 90
Автор(ы): Анатолій Михайленко
Жанр: Научная Фантастика
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/prigodi_-podoroj_-fantastika-90-173035.html
Пригоди. Подорожі. Фантастика - 90
Упорядник В. А. ЗаєцьРецензент член СП СРСР О. Б. СтаєцькийXудожник Ж. Б. Цимовська
ПОДОРОЖІ
Анатолій Михайленко КАМЧАТКА НА ДОТИК[1]Подорожні нотатки
І
У нашій школі останню парту називали “Камчаткою”. Звичайно, у вашій теж. І в школі, де вчились мої діти. Певен, коли й онук піде до школи, буде те саме. Бо це — край світу. Не Чукотка, не Командори, не Сахалін, а саме Камчатка — край світу. Сидять на шкільних “камчатках” завжди безнадійні двієчники, на яких усі рукою махнули, і вони самі на себе також.З тих далеких шкільних років утвердилось: Камчатка — це щось неблизьке і трохи безнадійне. Та й історія слави додала — місце вигнанців.Словом, люди туди не їдуть з доброї волі, туди їх посилають.Цей стереотип було зламано в роки хрущовської “відлиги”. Ми, випускники факультету журналістики Київського університету “зразка 1961 року”, чесно шукали для самоутвердження найдальші меридіани та найвищі паралелі. Льонька Кабалов, підписуючи направлення в Магадан, жартома казав: “Я їду добровільно, не хотілось, щоб когось із вас туди послали”. На щастя, цього не сталось, хоч заморозки прихопили й нашого цвіту. Та от сплинуло майже тридцять років. Якщо ви бачите в програмі “Час” репортаж із Норильська чи взагалі з Заполяр’я, знайте: веде його мій однокурсник Валерка Кравець. Десь на Далекому Сході загубився Іван Шваюк. У Хабаровську працює Віктор Шевченко. З Красноярська — на Саяно-Шушенську ГЕС, звідти — у В’єтнам — одіссея Олеся Грека. Досі не відпускає від себе Камчатка Миха
Название книги: Пригоди. Подорожі. Фантастика - 90
Автор(ы): Анатолій Михайленко
Жанр: Научная Фантастика
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/prigodi_-podoroj_-fantastika-90-173035.html
Пригоди. Подорожі. Фантастика - 90
Упорядник В. А. ЗаєцьРецензент член СП СРСР О. Б. СтаєцькийXудожник Ж. Б. Цимовська
ПОДОРОЖІ
Анатолій Михайленко КАМЧАТКА НА ДОТИК[1]Подорожні нотатки
І
У нашій школі останню парту називали “Камчаткою”. Звичайно, у вашій теж. І в школі, де вчились мої діти. Певен, коли й онук піде до школи, буде те саме. Бо це — край світу. Не Чукотка, не Командори, не Сахалін, а саме Камчатка — край світу. Сидять на шкільних “камчатках” завжди безнадійні двієчники, на яких усі рукою махнули, і вони самі на себе також.З тих далеких шкільних років утвердилось: Камчатка — це щось неблизьке і трохи безнадійне. Та й історія слави додала — місце вигнанців.Словом, люди туди не їдуть з доброї волі, туди їх посилають.Цей стереотип було зламано в роки хрущовської “відлиги”. Ми, випускники факультету журналістики Київського університету “зразка 1961 року”, чесно шукали для самоутвердження найдальші меридіани та найвищі паралелі. Льонька Кабалов, підписуючи направлення в Магадан, жартома казав: “Я їду добровільно, не хотілось, щоб когось із вас туди послали”. На щастя, цього не сталось, хоч заморозки прихопили й нашого цвіту. Та от сплинуло майже тридцять років. Якщо ви бачите в програмі “Час” репортаж із Норильська чи взагалі з Заполяр’я, знайте: веде його мій однокурсник Валерка Кравець. Десь на Далекому Сході загубився Іван Шваюк. У Хабаровську працює Віктор Шевченко. З Красноярська — на Саяно-Шушенську ГЕС, звідти — у В’єтнам — одіссея Олеся Грека. Досі не відпускає від себе Камчатка Миха
Навигация с клавиатуры: следующая страница -
или ,
предыдущая -