довго i втратить сенс. - Центром ти просто прикриваєш страх ризику! - зопалу мовив Гришин. - Ми ж можемо якийсь час нiчого в Центр не повiдомляти! Так! Заради вiдкриття, такого вiдкриття варто поступитися деякими з прийнятих умовностей, навiть законiв, якщо ваша ласка. Згадайте хоча б зорелiт "Старк"... - Нi, - Янов вимовив це тихо, але так твердо, що Гришин збагнув: умовляти марно. - Нi, - повторив Янов, - не треба гарячкувати. - Я й справдi погарячкував, - насилу проказав пiсля деякої паузи Гришин. Старцев заховав у кишеню стрiчку з розрахунками. - Навiщо? - здивовано спитав Новиков. - Перевiрю на дозвiллi. Може, Анатолiй узяв неправильнi вихiднi данi. Хiба це виключено? - вiдповiв Старцев. Янов полишив кают-компанiю, аби передати в Центр гiпотезу Гришина. Як вiн того й сподiвався, на Землi її сприйняли з великим зацiкавленням. Вимкнувши передавач, капiтан зостався сидiти в крiслi: йому не йшли з гадки слова, кинутi зопалу Гришиним: "Ми ж можемо нiчого в Центр не повiдомляти!" Не повiдомляти нiчого в Центр. _Можемо_нiчого_не_повiдомляти_... Вiн здригнувся вiд доторку чиєїсь руки до його плеча i рвучко обернувся; бiля крiсла стояв Старцев. - Що? - пiдвiвши на нього погляд, насторо
Навигация с клавиатуры: следующая страница - или ,
предыдущая -
