6lib.ru - Электронная Библиотека
Название книги: Люди та зорi
Автор(ы): Радий Радутный
Жанр: Научная Фантастика
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/ludi-ta-zori-199451.html
Радўй РАДУТНИЙ ЛЮДИ Ў ЗОРЎ Вони зустрўлися, вони просто не могли не зустрўтись. Це сталося на вокзалў. Як завжди, юрмилась черга, стояв гамўр й одурўлў вўд спеки та шуму люди настирливо проштовхувались до каси. Вўн - хлопець рокўв за двадцять, високий, м'язистий, - стояв ближче до заскленого вўконечка. Вона - непримўтна з першого погляду бўлява дўвчина, гарненька, струнка, трохи молодша - на двое людей далў. Ўх познайомила муха - звичайна муха-зеленуха, що ўх безлўч роўлось на вокзалў тим спекотливим червневим днем. Ось така звичайнўсўнька муха сўла на рукав хлопця. Вўн недбало здмухнув ўў. Комаха перелетўла на дўвчину. Але й там на неў чекав такий самий прийом. Тодў вона повернулась. Хлопець знову дмухнув й кивнув на дўвчину - лети, мовляв, туди. Муха послухалась. Дўвчина вўддячила тим самим. Ў посмўхнулась, звабливо опустивши очў. - Нам, здаеться, ўхати одним потягом? - почула вона, вибравшись, нарештў, з черги. Здаеться, так, - кивнула вона, ховаючи пом'ятого квитка до сумочки. - Тодў чому б нам не поз
Название книги: Люди та зорi
Автор(ы): Радий Радутный
Жанр: Научная Фантастика
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/ludi-ta-zori-199451.html
Радўй РАДУТНИЙ ЛЮДИ Ў ЗОРЎ Вони зустрўлися, вони просто не могли не зустрўтись. Це сталося на вокзалў. Як завжди, юрмилась черга, стояв гамўр й одурўлў вўд спеки та шуму люди настирливо проштовхувались до каси. Вўн - хлопець рокўв за двадцять, високий, м'язистий, - стояв ближче до заскленого вўконечка. Вона - непримўтна з першого погляду бўлява дўвчина, гарненька, струнка, трохи молодша - на двое людей далў. Ўх познайомила муха - звичайна муха-зеленуха, що ўх безлўч роўлось на вокзалў тим спекотливим червневим днем. Ось така звичайнўсўнька муха сўла на рукав хлопця. Вўн недбало здмухнув ўў. Комаха перелетўла на дўвчину. Але й там на неў чекав такий самий прийом. Тодў вона повернулась. Хлопець знову дмухнув й кивнув на дўвчину - лети, мовляв, туди. Муха послухалась. Дўвчина вўддячила тим самим. Ў посмўхнулась, звабливо опустивши очў. - Нам, здаеться, ўхати одним потягом? - почула вона, вибравшись, нарештў, з черги. Здаеться, так, - кивнула вона, ховаючи пом'ятого квитка до сумочки. - Тодў чому б нам не поз
Навигация с клавиатуры: следующая страница -
или ,
предыдущая -