6lib.ru - Электронная Библиотека
Название книги: Яром–Долиною…
Автор(ы): Станіслав Тельнюк
Жанр: Исторические приключения
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/arom_dolinou_-147020.html
КНИГА ПЕРШАБлискавки перед грозою
ЧАСТИНА ПЕРША
І тонула галера із днищем порубаним.І сміялися хлопці сльозами солодкими,Бо пірвали кайдани і в хвилі покидали.І тонула галера із днищем порубаним.І сміялися хлопці… А сонце на заходіВсе тонуло, тонуло у морі червоному…Тільки чайка тривожна кричала і плакала.Та сміялися хлопці сльозами солодкими…Та ще сивіли десь небеса над Вкраїною…РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, з якого допитливий чительник довідається про одну вельми важливу і таємну річ, а також познайомиться з деякими обставинами минулих та майбутніх подійВісник Григорій Гладкий сидів перед дяком Приказу закордонних справ Афанасієм Мірязьєвим і дивився, як той записує його слова. У слюдяне віконце лилося сліпувате світло; скрипіло, мов немазаний віз, гусяче перо, розбризкуючи в усі боки чорнильні плями. Афанасій Мірязьєв ледь носом не тикався в папір, щоб роздивитися написане ним же…— Може б, свічку чи каганчик запалити? — запитав, співчуваючи дяковим стражданням, Гладкий.— Так день же! — показав на вікно Мі
Название книги: Яром–Долиною…
Автор(ы): Станіслав Тельнюк
Жанр: Исторические приключения
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/arom_dolinou_-147020.html
КНИГА ПЕРШАБлискавки перед грозою
ЧАСТИНА ПЕРША
І тонула галера із днищем порубаним.І сміялися хлопці сльозами солодкими,Бо пірвали кайдани і в хвилі покидали.І тонула галера із днищем порубаним.І сміялися хлопці… А сонце на заходіВсе тонуло, тонуло у морі червоному…Тільки чайка тривожна кричала і плакала.Та сміялися хлопці сльозами солодкими…Та ще сивіли десь небеса над Вкраїною…РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, з якого допитливий чительник довідається про одну вельми важливу і таємну річ, а також познайомиться з деякими обставинами минулих та майбутніх подійВісник Григорій Гладкий сидів перед дяком Приказу закордонних справ Афанасієм Мірязьєвим і дивився, як той записує його слова. У слюдяне віконце лилося сліпувате світло; скрипіло, мов немазаний віз, гусяче перо, розбризкуючи в усі боки чорнильні плями. Афанасій Мірязьєв ледь носом не тикався в папір, щоб роздивитися написане ним же…— Може б, свічку чи каганчик запалити? — запитав, співчуваючи дяковим стражданням, Гладкий.— Так день же! — показав на вікно Мі
Навигация с клавиатуры: следующая страница -
или ,
предыдущая -