6lib.ru - Электронная Библиотека
Название книги: Ярь
Автор(ы): Наталія Мєтєльова
Жанр: Научная Фантастика
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/ar_-171469.html
Лють роздирає горло, виривається, летить над моїм тілом, розпорюючи морок:— Да-вай! Да-а-а-ва-а-ай!!!— Ур-рр! Ррраув… — гуркоче темрява, поглинаючи крик.Десь там, у темряві — Янка. Танцює — годину, дві, п’ять, добу. Що тут час? Ніщо. Янка танцює вічність. Пломеніє маленьке гнучке тіло — дмухни, і згасне. Мерехтлива крапка, яку ледь розрізниш у безодні. Вогненна сніжина. Чи то вона тане, чи то я. Яскравіше! Не згасай, Янко! Вона спалахує, пульсує, прискорюючи ритм.Мені замало цього світла. Ці жаб’ячі очі вловлюють єдиний фотон за тисячі миль. Я — не жаба, мені потрібне все сонце, всі зірки! Мені треба бути ближче до Янки. Тримати її за руку. Обійняти. Вдихнути життя. Осліпнути від сонця, що спалахнуло між нами, навколо нас.Але я — тут. А там — Янка, і ті, невідомі, хто п’є її танець. Я не бачу їхніх очей. У них немає очей. У них немає нічого, навіть імені. Брешу. У них є ми. Наша думка про них, наш жах. Хижа порожнеча розлилася суцільною темрявою на сотні світлових років і п’є Янку через соломинку фотона.— Рраууррв! — бу
Название книги: Ярь
Автор(ы): Наталія Мєтєльова
Жанр: Научная Фантастика
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/ar_-171469.html
Лють роздирає горло, виривається, летить над моїм тілом, розпорюючи морок:— Да-вай! Да-а-а-ва-а-ай!!!— Ур-рр! Ррраув… — гуркоче темрява, поглинаючи крик.Десь там, у темряві — Янка. Танцює — годину, дві, п’ять, добу. Що тут час? Ніщо. Янка танцює вічність. Пломеніє маленьке гнучке тіло — дмухни, і згасне. Мерехтлива крапка, яку ледь розрізниш у безодні. Вогненна сніжина. Чи то вона тане, чи то я. Яскравіше! Не згасай, Янко! Вона спалахує, пульсує, прискорюючи ритм.Мені замало цього світла. Ці жаб’ячі очі вловлюють єдиний фотон за тисячі миль. Я — не жаба, мені потрібне все сонце, всі зірки! Мені треба бути ближче до Янки. Тримати її за руку. Обійняти. Вдихнути життя. Осліпнути від сонця, що спалахнуло між нами, навколо нас.Але я — тут. А там — Янка, і ті, невідомі, хто п’є її танець. Я не бачу їхніх очей. У них немає очей. У них немає нічого, навіть імені. Брешу. У них є ми. Наша думка про них, наш жах. Хижа порожнеча розлилася суцільною темрявою на сотні світлових років і п’є Янку через соломинку фотона.— Рраууррв! — бу
Навигация с клавиатуры: следующая страница -
или ,
предыдущая -